Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загонистий

Загонистий, -а, -е. 1) Требовательный. Він чоловік не загонистий, зайвого не просить, а тільки своє бере. 2) Вспыльчивый. Там такий загонистий, що не можна й слова сказати, так і схопиться на ноги. 3) Увлекающійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОНИСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОНИСТИЙ"
Ґіб, -ба, м. пт. сорокопутъ, Lanius. Вх. Лем. 407.
Кавалер, -ра
Латун, -на, м. Свита съ заплатами. ЧГВ. 1853. 61.
Мішо́к, -шка́, м. 1) Мѣшокъ. Сьогодня з мішком, а завтра з торбинкою. Ном. № 4736. Ум. мішечок. Пішечком з мішечком. Ном. № 11373. 2) = міх 2. Як почнеш розводить огонь у горні, як почнеш мішком подувати та залізо роспікати. Грин. II. 210.
Надпо́рювати, -рюю, -єш, сов. в. надпоро́ти, -рю́, -реш, гл. Распарывать, распороть часть.
Невора, -ри, ж. Овца (нестриженная).
Поплутати, -таю, -єш, гл. Спутать, запутать.  
Роспинання, -ня, с. Распинаніе, распятіе. Од самого роспинання Христа ходе по світу. Стор. МПр. 169.
Стропитися, -плюся, -пишся, гл. Сбиться съ пути, съ толку. Ном. № 6246.
Удосвіта нар. На разсвѣтѣ, до разсвѣта. Удосвіта встав я, темно ще на дворі; де-не-де по хатах ясне світло сяє. К. Досв.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОНИСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.