Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заголюватися

Заго́люватися, -лююся, -єшся, сов. в. заголи́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Обнажаться обнажиться снизу, поднять платье вверхъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛЮВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛЮВАТИСЯ"
Безя, -зі, ж. = буз. Переясл. у.
Бовкати, -каю, -єш, гл. 1) Звонить отрывисто: ударять (въ колоколъ). Бовкає дзвін у неділю. О. 1861. X. 148. Чуємо, що бовка дзвін, та не знаємо, де він. Ном. № 13827. 2) Говорить необдуманно. Нехай хоч жінки ледачі посоромляться, а то ще й при йому инший таке пробовкне, щоб їх лиха година бовкала. Г. Барв. 152.
Висівки, -вок, ж. мн. Отруби. Дивиться, як собака на висівки. Ном. № 3399.
Дзері́вний, -а, -е. Относящійся къ молочной сывороткѣ. Шух. I. 213.
Зсинобежитися, -жуся, -жишся, гл. Прикинуться бѣднякомъ, несчастнымъ. Зігнувсь, зсинобоживсь і почав прохати. Грин. II. 183.
Королевич, -ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.
Ме́рвити, -влю, -виш, гл. Комкать, мять.
Переруб, -бу, м. 1) = переріз. Желех. 2) Закромъ. Вх. Зн. 48.
Провожати, -жа́ю, -єш, гл. = проводити. Провожала, сина, мати. Шевч. 32.
Прокупитися, -плю́ся, -пишся, гл. Прокупиться, заплатить лишнее. Купи, та й не прокупись. Ном. № 5861.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЛЮВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.