Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заголити

Заголи́ти, -ся. Cм. заголювати, -ся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 28.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГОЛИТИ"
Деклямува́ння, -ня, с. Декламированіе.
Заплями́ти, -млю́, -ми́ш, гл. Запятнить, запятнать.
Зрадливість, -вости, ж. Вѣроломность, предательство. К. Кр. 17.
Нашийниця, -ці, ж. 1) Ожерелье, монисто. 2) То, что взято на шею; говорится о долгахъ, денежныхъ обязательствахъ и пр. У його бідолахи багато нашийниць.
Окружки нар. = округи.
Позаквічуватися, -чуємося, -єтеся, гл. Украситься цвѣтами (о многихъ).
Простісінький, -а, -е. Совершенно простой; совершенно прямой, прямехонькій.
Рудуватий, -а, -е. Рыжеватый; коричневатый. Н. Вол. у.
Хицький, -а, -е. = хисткий 1. На туім Дунаю хицькії кладки. Чуб. III. 306.
Шори, шор, ж. Шоры, родъ упряжи. убрати в шори. Обмануть, надуть. Стали думать та гадать, як би в шори убрать, а самим десь дальше мандрувать. Ном. № 3084.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГОЛИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.