Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

загреба

Загре́ба, -би 1) Загребаніе; мѣсто, гдѣ что-либо загреблено, закопано. Знає він кошечу загребу. Ном. № 13776. 2) Родъ хлѣба (коржа́), который при печеніи загребается въ горящіе угли. Притомилися од далекої дороги й посідали під лісом одпочити та тим часом і загребу спекти, щоб сили підкрепити. Замісили кісто, зробили з того кіста коржа й загребли його пектись у те огнище. Грин. IІ. 182. Поставили нам знатну вечерю: тетерю з загребами... (Такі коржі, що печуть їх, загрібаючи у жар: од того й загребами звуться). Стор. II. 16. У Милорадовича: свадебный длинный хлѣбъ. Мил. 121. 3) Жадный человѣкъ. Забере усе бісів загреба.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 30.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАГРЕБА"
Грі́мко нар. Звучно.
Збенте́жувати, -жую, -єш, сов. в. збенте́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Обезкураживать, обезкуражить, смущать, смутить. Збентежила ся річ Латина. Котл. Ен. VI. 55. 2) Ругать, обругать, обезчестить. Вони ж його збентежили: узяли та й вигнали. Зміев. у. Нащо мою збентежив дочку? Алв. 64.
Переголосувати, -су́ю, -єш, гл. Наново вотировать.
Прогнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, -єш, гл. Прогнивать, прогнить.
Протічок, -чка, м. Ручей, ручеекъ. Біжать з гір долинами прудкі потічки снігової води. Мир. ХРВ. 354. (У балці) пробігав невеличкий протічок. Мир. Пов. II. 45.
Рум'яність, -ности, ж. Румяность. Що мені по твоїй рум'яности, нема мені од тебе приязности. Чуб. V. 312.
Слюзити, слюжу, -зиш, гл. Покрываться слизью, течь слизи. Слюзить з сала. Конст. у.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Хнюра, -ри об., хнюрко́, -ка,, м. Угрюмый, ворчливый чоловѣкъ. Вх. Зн. 76.
Чигати, -га́ю, -єш, гл. Подстерегать. К. ЧР. 312, 16, 167. Піднялись чужі на мене, на люю чигають душу. К. Псал. 125.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАГРЕБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.