Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

задробити

Задро́бити, -блю, -биш, гл. Чи се таки до діла робиш, що й досі тута загулявсь? Та швидко і не так задробиш; Зевес не дурно похвалявсь. Котл. Ен. І. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 36.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРОБИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАДРОБИТИ"
Вітритися, -рюся, -ришся, гл. ? Собаки вітрились тоді, то я і взяв од собак вила. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Дідови́н, -на, м. Нищій. За дідовином, за його сином тра рано вставати, торби латати. Гол. II. 688.
З'ї́ддя, -дя, с. = з'їди. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Мсти́вість, -вости, ж. Мстительность. Желех.
Надмолоти́ти Cм. надмолочувати.
Напусто́шити Cм. напустошувати.
Обночуватися, -чуюся, -єшся, гл. Стать на ночлегъ.
Реп'яхівка, -ки, ж. Разновидность плахти. КС. 1393. ХП. 455.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты). Мнж. 193.
Упорати, -раю, -єш, гл. 1) Убрать, прибрать. Усе впорав. ЗОЮР. ІІ. 34. 2) Покончить, окончить, удовлетворить, успѣть сдѣлать. Трівайте, паніматки, впораю одну, а тоді другу (купчиха, отпуская товаръ). Лебед. у. І те зроби, і друге зроби: де ж його усе впорати. Чуб. 3) Укокошить, убить. Упорав по голові истиком та й одволік на друге місце, щоб не зразу знайшли. О. 1862. II. 79. 4) Съѣсть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАДРОБИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.