Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бекеша

Бекеша, -ші, ж. Родъ верхней одежды: крытая сукномъ овчинная шуба съ таліей. Гол. Од. 17, 51. Поздирали з неї дорогі коралі і бекешу. Рудч. Ск. І. 209. Ходив.... у плисових чорних штанях і в голубій бекеші. О. 1861. X. 33. Ум. бекешка, бекешечка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕКЕША"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕКЕША"
Барв'Як, -ка, м. = байрак? Ой їхав козак в зелений барв'як, став коня попасати. Гайсин. у.
Безглуздя, -дя, с. Безтолковость, глупость, непонятливость. Напало на його таке безглуздя, що нічого не второпає. Полт.
Гру́знути, -ну, -неш, гл. Вязнуть, увязать. Замордована скотина по саме черево грузне у багні. Стор. І. 91.
Дігтя́рка, -ки, ж. 1) Жена дегтярника. 2) Торговка дегтемъ.
Когутій, -я, -є. = когутячий. Вх. Лем. 426.
Підхід, -хо́ду, м. Подходъ.
Покінчати, -ча́ю, -єш, гл. Окончить (во множествѣ).
Покудовчити 2, -чу, -чиш, гл. 1) = покудлати. 2) Отколотить.
Похмурний, -а, -е. Пасмурный. Над Невою під снігами, при похмурнім сонці, ти поліг єси, мій друже, на чужій сторонці. О. 1861. III. 10.
Сеймик, -ка, м. 1) Ум. отъ сейм. 2) Провинціальный съѣздъ шляхты въ польскомъ государствѣ. Сейми, сеймики ревіли. Шевч. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕКЕША.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.