Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бейла

Бейла, -ли, м. Дурачина, остолопъ, болванъ. Бердич. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙЛА"
Дев'ятьдеся́тий, -а, -е. Девяностый.
Забреха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Завраться, залгаться. Та він деколи як забрешеться, то й сам не зна, що меле. Харьк.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Згребти́, -ся. Cм. згрібати, -ся.
Китайчаний и китайчастий, -а, -е. = китаєвий. В китайчаних штанях. Сніп. 134. Взяв штани я китайчасті. Сніп. 124.
Кукурічка, -ки, м. Раст. Convallaria multiflora. Лв. 97.  
Отруювати, -ру́юю, -єш, сов. в. отруї́ти, -рую, -їш, гл. Отравлять, отравить. Грин. І. 32, 33. Нащо медом напоїла, козаченька отруїла. Чуб. V. 435.
Парубіка, -ки, м. Молодой парень. Був парубіка в тому селі вбогий. Г. Барв. 189. Охрім догадливий був парубіка. Гліб. Ум. парубічка. О. 1861. VIII. 19.
Повихоплювати, -плюю, -єш, гл. Выхватить (во множествѣ). Дала своїм дітям по бублику, а ті шибеники сусідські повихоплювали з рук. Харьк. у.
Хоробливий, -а, -е. Болѣзненный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЙЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.