Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бейдак

Бейдак, -ка, м. Глупецъ, болванъ. Вх. Лем. 391. Cм. бейла.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 48.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙДАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЙДАК"
Горобі́єнько, -ка, м. Ум. отъ горобей.
Дзвя́кати, -каю, -каєш, одн. в. дзвя́кнути, -ну, -неш, гл. 1) Звякать, звякнуть. Дзвякнув дзвонок. МВ. І. 52. 2) Чавкать. Їж бо вже гіга не дзвякай. 3) Произносить звукъ дз. Кортить литвина, поки не дзвякне. Ном. № 5012.
Є́щірка, -ки, ж. = ящірка. Шух. I. 22.
Загага́кати, -каю, -єш, гл. Загоготать, захохотать. Харьк. у.
Назва́ти, -ся. Cм. навивати, -ся.
Немовлячий, -а, -е. Неговорящій.
Сухарик, -ка, м. 1) Ум. отъ сухарь. 2) Родъ узора въ вышивкѣ. КС. 1893. V. 278.
Трунонька, труночка, -ки, ж. Ум. отъ труна.
Хрокнути, -ну, -неш, гл. Хрюкнуть. Кабан хрокнув. Харьк. у.
Чорноморка, -ки Черноморка. О. 1862. VI. 87. Ой махнула чорноморка білою рукою: не буде вам, чорноморці, ніколи покою. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЙДАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.