Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заживок

Зажи́вок, -вку, м. 1) Зародышъ. Пропало просо: морози заживок побили. Луб. у. В єї ще з замолоду заживок (хвороби) у середині, в животі. Черк. у. 2) Питаніе. Як гноювата земля, то корень кращий заживок має, тим хліб добрий роде. Кам. у. 8) Зажитое, заработанное наймомъ имущество. Я не чужу телицю взяв, а свою: вона мій заживок. Прил. у. 4) Внутренняя, самая крѣпкая часть снятой съ животнаго кожи, лежащая между наружнымъ слоемъ — ли́чком и внутреннимъ — ніздр́ею. Мнж. 180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 38.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИВОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАЖИВОК"
Бузувір, -ра, м. = безувір.
Дві́йка, -ки, ж. Двойка въ картахъ.
Жни́вний, -а, -е. Жатвенный.
Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Наги́бнутися, -нуся, -нешся, гл. Много претерпѣть. Доле моя... Я ся з тобов не набула, та лишень нагибла. Гол. І. 238.
Обікрасти Cм. обкрадати.
Ринок, -нку, м. Рынокъ. Я пшениці не жала, ячменю не в'язала: була на ринку, пила мед-горівку. Чуб. V. 124. Ум. риночок. Мет. 281.
Розгари, гар, ж. мн. Семикъ, праздникъ Тройцы. Ном. № 4 59.
Світильник, -ка, м. 1) Украшенная свѣча, которую світилка держитъ на свадьбѣ. 2) Подсвѣчникъ. Харьк. у.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой. Зміев. у., Ананьевск. у. Левч. 58.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАЖИВОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.