Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белька

Белька, -ки, ж. 1) Балка, колонна. 2) напивсь як белька. Пьянъ, какъ стелька.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКА"
Вишкрябувати, -бую, -єш, сов. в. вишкрябати, -баю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Вівчарити, -рю, -виш, гл. Быть пастухомъ овецъ, пасти овецъ. Гол. II. 456. Шух. І. 201.
Дрі́мки, -ків, мн. Дремота. Соньки-дрімки в головоньки. Мил. 36.
Же́нничка, -ки, ж. Жатвенная машина. Борз. у. Нѣжин. у.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Змажка, -ки, ж. Ум. отъ змага.
Накази́тися, -жу́ся, -зишся, гл. 1) Набѣситься. 2) Получить водяную болѣзнь (объ овцахъ или рогат, скотѣ). Угор.
Нелюдько, -ка, м. Нелюдимъ.
Рамат, -ту, м. Тряпка, стиралка. Шух. І. 96.
Суплаш нар. Пластами, сплошь. Мнж. 192.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.