Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

белькотати

Белькотати, -чу́, -чеш, гл. Лепетать, невнятно говорить, бормотать. Язик.... белькотав. Ен. V. 58. Показує ручкою і белькоче: мамо.... Бозя! Кв. «Тату!» белькотали — «тату, тату! ми не ляхи». Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕЛЬКОТАТИ"
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Забалува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Запировать. Аф.
Мося́жництво, -ва, с. Выдѣлка различныхъ вещей изъ желтой мѣди. Шух. І. 272.
Осад, -ду, м. 1) Усадьба, дворъ. Десь ся взяла сива зазуленька та й всі осади пооблітала, но у єднім не бувала, де ся церков будувала. Гол. II. 51. 2) = осада 4. Лохв. у.
Полум'яний, -а, -е. Пламенный. Левиц. І. 306. Ком. II. 113.
Пришоломити, -млю, -ми́ш, гл. Ошеломить. Як ударив кобилу, та й пришоломив. Н. Вол. у.
Ремсати, -саю, -єш, гл. = рюмсати. А той струмочок, що тихо дзюркотить коло ніг наших по камінчиках, ніби мале дитя ремсає. Левиц. І. 290.
Серстінник, -ка, м. = підклад 2. Вх. Зн. 49.
Тяжкорукий, -а, -е. Съ тяжелой рукой. Желех.
Укуснути, -ну, -неш, гл. Куснуть разъ. Як укусне один (вовк).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕЛЬКОТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.