Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бендзь

Бендзь меж., выражающее паденіе — бухъ! Милий їде з дороги, а я йому бендзь у ноги. Грин. III. 326.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 49.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЗЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЕНДЗЬ"
Басанунча, -ча́ти, с. Маленькая крайка. Вх. Лем. 390.
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Заме́тина, -ни, ж. Отдѣльное бревно въ заметі 2.
Катеришциця, -ці, ж. Шарманщица.
Масті́льниця, -ці, ж. Мазальщица. Св. Л. 314.
Настолочувати, -чую, -єш, сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Потрафити, -флю, -фиш, гл. = потрапити. І збрехати добре не кождий потрафит. Фр. Пр. 122.
Поштитися, -шчу́ся, -шти́шся, гл. = пошануватися. Зміев. у.
Родючина, -ни, ж. Дикія плодовыя деревья. Харьк. г.
Сповнити, -ся. Cм. сповняти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЕНДЗЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.