Бришкати, -каю, -єш, гл. Заноситься, чваниться, важничать, фуфыриться. Та ти не бришкай так! визвірився Грицько. Нікуди вже бришкати, усе пропив, що було. Тогді вже ніколи було гуляти та бришкати.
Вигинатися, -наюся, -єшся, гл. Изгибаться, выгибаться.
Відрублювати, -люю, -єш, гл. = відрубувати.
Гоготати, -чу́, -чеш и гоготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Ржать. А на дворі кониченьки гогочуть. 2) Издавать сильный и продолжительный звукъ, напр.: при отдаленномъ громѣ, сильномъ вѣтрѣ, сильномъ пламени. Грім гогоче, а блискавка хмару роздирає. Вітер на десять голосів реве і виє, і скиглить, і гоготить. А наша хати полум'ям полала, і навкруги земля, мов пекло, гоготала.
Заперцюва́ти, -цю́ю, -єш
Обіпрати Cм. обпірати.
Понуздати, -да́ю, -єш, гл. Взнуздать (лошадей).
Пробенкетувати, -ту́ю, -єш, гл. Пропировать.
Тройчатка, -ки, ж. Плеть сплетенная въ три ремня или имѣющая три конца. Тройчаткою всіх проганяв.
Трумна, -ни, ж. = труна. Збудуй ми, милий, кедрову трумну.
