Викот, -ту, м. Вырѣзка, выемка (для воротника напр., въ одеждѣ).
Змалювати, -люю, -єш, гл. Списать, написать, изобразить (красками, словомъ, мыслью). Та коли б була знала та з тобою не стояла, то б я собі була малярика мала, я б своє личенько тоді змалювала. Поки Бога змалюєм, то чорта звоюєм. Була чорнява, в рум'янцях, уста червоні... змалювати б таку та дивитись. Ізмалювавши себе в своїй голові на поштарських, тільки погукував: «торкай!»
Леті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Летѣть; быстро стремиться, мчаться, нестись. Летить орел по над морем. Летить літо, як крилами. Чого летиш як скажений? Летить миска до порога. Куля летить. Ум. летітоньки. Межи ними соколонько крилоньками махає, летітоньки гадає.
Новоприхожий, -а, -е. Недавно пришедшій, поселившійся.
Переголювати, -люю, -єш, сов. в. переголи́ти, -лю́, -лиш, гл. Перебривать перебрить. В кайдани добрі закували, переголили про запас.
2) Наново брить, побрить.
Підучувати, -чую, -єш, сов. в. підучи́ти, -чу, -чиш, гл.
1) Выучивать, выучить тверже.
2) Учить, научить; подготовить, помочь въ ученіи.
Порозшматовувати, -вую, -єш, гл. Разорвать на куски (во множествѣ).
Сопух, -ха, м. Зловоніе, испареніе. Сопухи від сіна душать мене. Треба зробити діру, щоб сопухи виходили.
Спротивити, -влю, -виш, гл. Возбудить противъ, возстановить.
Шульпіка, -ки, м. = шуліка. На могилі щось мріє, чорніє: спершу здалось йому за шульпіку, а як зблизився, побільшало, неначе орел. Голуб'ятко наше старий шульпіка заклював.
