Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співачок

Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧОК"
Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Гони́тельство, -ва, с. Гоненіе, преслѣдованіе. К. XII. 130.
Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Лисови́нчик, -ка, м. Ум. отъ лисови́н.
Лихта́рня, -ні, ж. = ліхтарня і. Сим. 207. З голови буде лихтарня, з очей буде свічарня. Чуб. V. 1120.
Мши́ти, -мшу, -мшиш, гл. Конопатить мхомъ. Желех.
Наздира́ти, -ра́ю, -є́ш, гл. 1) Насдирать, надрать. 2) Надрать, награбить. Грошей наздирали з нашого брата, багатіють. Мир. Пов. І. 142.
Опоживити Cм. опоживляти.
Студено нар. Холодно. Так студено у хаті. Гн. II. 17.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.