Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

співачок

Співачок, -чка, м. Ум. отъ співак.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧОК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПІВАЧОК"
Берлина, -ни, ж. Рѣчное судно: берлина, барка (по Днѣпру). О. 1861. XI. 109. Ум. берлинка. Кілька дубів і берлинок з кавунами, бичувалося по Дніпру. Левиц. Пов. 273.
Відралитися, -люся, -лишся, гл. Окончить ралити.
Лото́шити, -шу, -шиш, гл. Быть безъ дѣла. Шух. І. 37.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Півник, -ка, м. 1) Ум. отъ півень. Чуб. V. 409. 2) Флюгеръ. Чуб. VII. 380. 3) мн. Раст. a) Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120. б) Iris bohemiea. ЗЮЗО. І. 125, в) Iris Pseudacorus L. ЗЮЗО. І. 125. д) Orobus vermis L. ЗЮЗО. L 130. Під вікнами насадила Ганна бузку, півників та півонії. Левиц. І. 23.
Поласкавішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться ласковѣе, добрѣе, милостивѣе. Одвези їм усім по книжці, то може вони й поласкавішають. Шевч. (О. 1862. VI. 10, 11).
Стратка, -ки, ж. = страта 1. Волч. у.
Татарщина, -ни, ж. 1) Татарщина, татарскіе обычаи, привычки. 2) Татарская земля.
Тринькання, -ня, с. Расточительность, мотовство.
Царок, -рка, м. 1) Загороженное мѣсто подъ печью или подъ поло́м крестьянской хаты, гдѣ держатъ дом. птицу. Вх. Зн. 77. 2) Вообще огороженное мѣсто, загородка, напр. для телятъ. Вх. Зн. 77. Ум. царочок. Повний царочок білих курочок. Вх. Лем. 4 79.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПІВАЧОК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.