Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

чухмарити

Чухмарити, -рю, -риш, гл. = чухати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 479.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХМАРИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЧУХМАРИТИ"
Бублій, -лія, бублійник, -ка, м. Пекущій и торгующій бубликами.  
Вітрити, -рю, -риш, гл. Нюхать воздухъ. (о собакѣ).
Консисторія, -рії, ж. Консисторія. Шевч. (1883). 197.
Куці-баба. Cм. ваба. Сим. 192. Мил. 52.
Неприятель, -ля, м. 1) Недругъ, непріятель. 2) Чортъ. Грин. І. 9.
Позадумуватися, -муємося, -єтеся, гл. Задуматься (о многихъ).
Прихлюпати Cм. прихлюпувати.
Пустощі, -щей и -щів, ж. мн. Баловство, шалости. З пустощів не зна що робити. Черк. у.
Сукняночка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сукнянка. 2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть. МУЕ. III. 131.
Фай! меж. Употребл. въ выраж.: фай би му! — проклятіе, пожеланіе болѣзни, смерти. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЧУХМАРИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.