Адама́шка, -ки, ж. = Адама́шок.
Вилупити, -ся. Cм. вилуплювати, -ся.
Гицати, -даю, -єш, гл.
1) Подскакивать при ѣздѣ верхомъ.
2) = чукати.
Допи́тувати, -тую, -єш, сов. в. допита́ти, -та́ю, -єш, гл. 1) Допрашивать, допросить. 2) Разспрашивать, разспросить. Глухий не дочує, так допитая.
Друко́ваний, -а, -е. Печатный. Друкована словесність. Як же піднялися братства церковні свою.... віру од Унії наукою церковною, книжками друкованими та школами братськими боронити. 2) Ученый (иронично). Такі, бачте, люде: все письменні, друковані, сонце навіть гудять. Люде письменні й друковані. Иногда употребляется умышленно въ двузначномъ смыслѣ: можно понять, что дѣло идетъ и о тѣлесномъ наказаніи друком (дрюком) — т. е. палкою. Вчений, та не друкований (дрюкований) т. е. недоученный — подразумѣвается: при помощи дрюка, палки, почему въ варіантахъ этой пословицы бываетъ и такъ: вчений, та не довчений, — не провчений, — не товчений.
Поторжка, -ки, ж. Торгъ, торговля. Сьогодня на базарі нема поторжки.
Похмілля, -ля, с. Похмѣлье. Єсть мені, братіки, із хмелю похмілля. Ум. похмілленько. Похміллячко.
Поцуратися, -ра́юся, -єшся, гл. Пренебречь кѣмъ, отказаться отъ кого. Скажіть, не поцурайтесь, спасибі вам.
Привертиця, -ці, ж. Раст. Convolvulus, вьюнокъ.
Тот, тота, тоте, тото́, мѣст. Тотъ, та, то. А тоті воли я купив у пана. Крутиться тота фицька. Ні за сесе, ні за тото. Вона тото почула.
