Досні́датися, -даюся, -єшся, гл. Дозавтракаться.
Мі́зок, -вку, м. Мозгъ. Курячий же в тебе, пане Петре, мізок. Любить її, наче кошеним мізком нагодувала його.
Мійськи́й, -а́, -е́ = міський. Я по своїй вдачі мійська людина.
Обава, -ви, ж. Замедленіе, медленность.
Пожарина, -ни, ж. Пожарище. Ой так на чужині, як на пожарині, ніхто не пригорне а в лихій годині.
Приголублювати, -люю, -єш, сов. в. приголубити, -блю, -биш, гл. Ласкать, приласкать, приголубить. До кого я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить. А ще гірше, як хто кого любить. Любить, любить та й не приголубить.
Примазувати, -зую, -єш, сов. в. примазати, -мажу, -жеш.
1) Примазывать, примазать чѣмъ. Моргав сонними очима, що злипались... неначе трюком примазані.
2) Поправлять, подновлять глиняную обмазку печи, стѣнъ.
Спарувати, -ру́ю, -єш, гл. Женить, выдать замужъ, сочетать бракомъ. Спарувати парубка з дівчиною.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный.
Шкурат, -та, м. Кусокъ кожи. Дметься, як шкурат на огні. Ум. шкурато́к. Постоли з шкуратка.
