Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

спищати

Спищати, -щу́, -щи́ш, гл. Запищать. Птах спищав. Вх. Лем. 469.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 176.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИЩАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СПИЩАТИ"
Володити, -джу, -диш, гл. Увлажать, смачивать. Шух. І. 253.
Гукарня, -ні, ж. = Пугач. Bubo maximus. Вх. Лем. 406.
Де́рти́ця, -ці, ж. 1) = Драни́ця. 2) = Те́ртиця.
Зви́чений, -а, -е. Пріученный. У неї потно діти звичені. Черниг. у. Вони до сього звичені. МВ. (О. 1862. III. 52).
Зіва́ти, -ва́ю, -єш, гл. Раскрывать и закрывать ротъ. Здорова щука припливла... та ротом і зіва. Мнж. 141.
Кутняк, -ка, м. = кендюх. Вх. Уг. 249.
Ля́шно нар. = лячно. Ляшно їхати уночі по при той ліс. Камен. у.
Обвинути, -ся. Cм. обвивати, -ся.
Пістоль, -ля, м. Пистолетъ. Левиц. Пов. 372.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СПИЩАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.