'Д пред., сокращ. од. Жене 'д смерти відборонив. Рудч. Ск.

Засі́пати, -паю, -єш, гл. Задергать. Засіпали, як циган сонце. Харьк. у.

Намо́щувати, -щую, -єш, сов. в. намости́ти, -мощу, -стиш, гл. 1) Намащивать, намостить. 2) Настилать, настлать. Дурень намостив колючок під яблунею. Рудч. Ск. II. 156.

Погорілище, -ща, с. Пожарище, пепелище.

Порозсипати, -па́ю, -єш, гл. Разсыпать (во множествѣ). Порозсипав гроші. Єв. І. II. 15. Порозривають подушки, порозсипають пір'я по хаті. Драг. 199.

Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. Н. П. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.

Творіння, -ня, с. = твір 1. Гоже, не гоже — творіння боже. Шейк. Ум. творіннячко.

Трухан, -на, м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.

Хроміти, -млю, -миш, гл. Хромать. Увца хромить. Вх. Уг. 273.

Цурка, -ки, ж. 1) Палочка, большей или меньшей длины, употребляемая для различныхъ надобностей: а) У неграмотныхъ палочка для счетовыхъ нарѣзокъ, напр. когда сдаютъ на сукновальню сукно, то число локтей, аршинъ нарѣзывается поперегъ палочки, палочка раскалывается по длинѣ такъ, что нарѣзки видны на обѣихъ половинахъ, изъ которыхъ одна остается у сукновала, а другая у хозяина сукна. Вас. 174, 155. КС. 1893. V. 277. б) Палочка для стягиванія чего либо связаннаго: палочка вкладывается подъ веревку и круговые повороты цурки стягиваютъ веревку туже. Цуркою прикрутив. Грин. ІІІ. 655. Тотъ же способъ для удавливанія пойманныхъ звѣрей. Най буде і яка лисиця, — з цурки не викрутиться. Ном. № 6275. Встарину способъ смертной казни, удавливаніе цуркою. Русин, лях і циган промишляли непевним ділом і, ждучи на себе цурки... Ном. № 10770. Отсюда выраженіе: Як цуркою крутить, т. е. очень больно (физически или нравственно). Ном. № 8178. В серці мені мов цуркою крутить. Г. Барв. 99. Мені так, наче цуркою в серці повернуло. Г. Барв. 294. в) Палочка, къ которой кожевники привязываютъ выдѣлываемыя кожи. МУЕ. І. 71. Шух. І. 253. г) При изготовленіи изъ цѣльной колоды лодки заво́дять цурки́ — вставляютъ распорки между боками распоронной колоды, по всей длинѣ щели, канала. Вас. 151. д) Маленькая палочка въ крестьянскихъ свитахъ, употребляемая для застегиванія вмѣсто пуговицы; чаще въ этомъ знач. Ум.: цурочка. е) Заостренная съ обоихъ концевъ палочка, употребляемая въ игрѣ также назыв. цурка. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. 2) Небольшая колодка, привязываемая свиньѣ на шею, чтобы затруднить ей бѣгъ, лазанье въ огородъ. Лебед. у. 3) Родъ игры. Мил. 56. КС. 1887. VI. 473. Ив. 16. Павлик, вибравши годину, знов утікав до наймитів, бігав по степу, гуляв там в гилки, в цурки. Левиц. Пов. 150. Ум. цурочка. Усе до цурочки згоріло. Гліб.