Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заковизти

Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 50.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОВИЗТИ"
Відплюскати Cм. відплюскувати.
Жгут, -та, м. = джгут.
Засміши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Уморить со смѣху. Засмішив мене. Конст. у.
Лилія́с, -су, м. Раст. Схилився кущ роскішний лиліясу. К. ПС. 119. Кущ лиліясу і троянди два кущі. Г. Барв. 214.
Нурка, -ки, ж. зоол. Норка, Mustek lutreola. Вх. Пч. І. 16.  
Обквацятися, -цяюся, -єшся, гл. Испачкаться. Обквацявся як порося. Вх. Зн. 24.
Прокрякати, -каю, -єш и -кря́чу, -чеш, ж. Прокаркать.
Ручний, -а, -е. 1) Ручной. І їх славних оковами ручними окрутять. Шевч. 611. 2) О писаньѣ: рукописный. Друковане й ручне письмо читать навчились. К. Дз. 153.
Цвенькати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] цвенькнути, -кну, -неш, гл. Говорить, сказать на чужомъ языкѣ, въ которомъ слышатся звуки ц, дз, — о полякахъ, бѣлоруссахъ. К. ДЗ. 34. Лях цвенькати уже не буде. Котл. Ен. IV. 10. По лядські цвенькала. Св. Л. 54. Кортить литвинка, коли не цвенькне. Ном. № 5012.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОВИЗТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.