Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заколатати

Закола́тати, -таю, -єш, гл. Постучаться. Заколотав в двері.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 51.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛАТАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОЛАТАТИ"
Заречи́, -чу́, -че́ш, гл. = заректи. Желех.
Католичка, -ки, ж. = кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Кетяг, -гу и ке́тях, -ху, м. = китяг. З-за темного дуба... калинова вітка витягнеться і червоний кетяг ягід горить, як жар. МВ. І. 156. Ягоди на калині, на бузині ке́тяхами, а на тернові, на вишні — по́рівці. Н. Вол. у.
Наді́б'я, -б'я, с. Вещи, имущество. Того дня хто буде на криші, а надіб'є його в хаті, нехай не злазить узяти його. Єв. Л. XVII. 31.
Обкакати, -каю, -єш, гл. Дѣтск. Замарать, опачкать испражненіями.
Перчити, -чу, -чи́ш, гл. Перчить, посыпать перцемъ. Чим ми їм будем солити? Чим ми їм будем перчити? О. 1862. IV. 19.
Потурбитися, -блю́ся, -би́шся, гл. = потурбуватися. А я оженився, не довго нажився, тілько потурбився. Грин. III. 396.
Сарсама, -ми, ж. Инструменты ремесленника. Шух. І. 84, 87, 174.
Тринчик, -ка, м. Названіе трехъ взятокъ при игрѣ въ хва́льку. КС. 1887. VІ. 466.
Труповий, -а, -е. Трупный; наполненный трупами. Та могила труповая. Гол. III. 90.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОЛАТАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.