Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопилювати

Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. Міусск. окр. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Ном. № 5084. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи. Кв. II. 177.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПИЛЮВАТИ"
Блошанка, -ки, ж. Ночная рубашка.
Вірненько, вірнесенько, нар. Ум. отъ вірно.
Замі́тли́вий, -а, -е. Наблюдательный. Панич Павлик у нас дуже замітливі. Лохв. у. Один кивне, другий моргне, третій засміється, а мій милий замітливий, — мені не минеться. Грин. III. 311.
Зімовча́к, -ка, м. Козакъ, живущій въ зімовнику. Козак зімовчак. K. Бай. 5. КЦН. 276.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Позмовкати, -каємо, -єте, гл. Смолкнуть (о многихъ). Позмовкали пісні на селі. Г. Барв. 122. Голоси... позмовкали. Г. Барв. 308.
Поменувати, -ну́ю, -єш, гл. Поименовать.
Проріст, -росту, м. Всходы.
Росплинутися, -нуся, -нешся, гл. = роспливти́ся. Чуб. І. 313.
Світок, -тка, м. Ум. отъ світ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПИЛЮВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.