Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

закопувати

Зако́пувати, -пую, -єш, сов. в. закопа́ти, -па́ю, -єш, гл. 1) Закапывать, закопать, зарывать, зарыть. Убили його та й закопали під яблунею. Рудч. Ск. І. 157. Нехай в'яне, поки закопають. Шевч. 12. Бодай тебе, мій миленький, в землю закопали! Лавр. 107. А під котрою ж то вербою ви, діду, закопали гроші? Левиц. І. 99. 2) Вкапывать, вкопать, врывать, врыть. Скажімо ся поховати, ще й хрест закопати. Чуб. V. 209.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 52.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАКОПУВАТИ"
Висякатися, -каюся, -єшся, гл. Высморкаться.
Воскресити Cм. воскрешати.
Запері́зувати, -зую, -єш, сов. в. запереза́ти, -жу́, -же́ш, гл. Опоясывать, опоясать.
Кашляти, -ляю, -єш, гл. Одн. в. кашляну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Кашлять, кашлянуть. Хтось за ворітьми почав кашляти. К. ЧР. Коли ведмідь кашлянув, — ждати, що зареве. МВ. ІІІ. 141.
Морда́тий, -а, -е. Мордастый. Ум. мордатенький.
Позбирати, -ра́ю, -єш, гл. = позбірати.  
Поперепитувати, -тую, -єш, гл. То-же, что и перепитати, но во множествѣ.
Пополошитися, -шимося, -шитеся, гл. Испугаться, встревожиться (о многихъ).
Пужка, -ки, ж. Ум. отъ пуга.
Скакуночок, -чка, м. Насѣк. = кобилка 9. Вх. Пч. І. 5.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАКОПУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.