Білокопитий, -а, -е. Съ бѣлыми копытами, бѣлокопытый. Кінь білокопитий. Ум. білокопитенький.
Бовтюк, -ка, м. = бовтун. Ум. бовтючок.
Відмовляння, -ня, с. 1) = відмова. 2) Заговоръ (отъ болѣзни).
Дзиґарі́, -рі́в, м. мн. Часы стѣнные или башенные. Дзиґарі б'ють — Сердце стучитъ отъ испуга.
Кабинетний, -а, -е. Кабинетный. То велика помилка кабинетних людей, польських політиків.
Нава́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. нава́житися, -жуся, -жишся, гл. 1) Осмѣливаться, осмѣлиться. 2) Рѣшаться, рѣшиться. Вона на таке наважилась, аби його привернути до себе. Іще Сомко не наваживсь, що в таку трудну минуту чинити. — на кого, на що. Вознамѣриваться, вознамѣриться что-либо сдѣлать съ кѣмъ, съ чѣмъ. Я наваживсь на того коня, то й буде мій. Наважмось, браття, на спасенну річ. 3) Пристращаться, пристраститься. Був і нічого собі чоловік, але як наважився до горілочки, то, — бачите, — все до жидів переносив.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови.
Приставити Cм. приставляти.
Розмислити, -ся. Cм. розмишляти, -ся.
Сторожити, -жу, -жи́ш, гл. Стеречь, сторожить. Та біжить з дому Кильяна сторожить дядька Купріяна.
