Вапорт, -та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини.
Вовківня, -ні, ж. 1) Западня, яма для ловли волковъ. 2) Волчье логовище. 3) Иронично: холодное жилье. 4) Множество волковъ. Вовківні такої було, що біда. Там таке звірно завелось, що й ходить страшно.
Лига́ти, -га́ю, -єш, гл. 1) Набрасывать веревку на рога вола. Лигай вола! чого стоїш? 2) и сов. в. лигнути, -ну, -неш. Хлебать, хлебнуть, глотать, глотнуть, проглотить, жрать. Він плакав і лише кулешик. Тут з салом галушки лигали. Купив слив та й лигаю собі. Тільки кусай, кільки можеш лигнути. Менше вкусиш, борше лигнеш.
Пораздратовувати, -вую, -єш, гл. Раздражить (многихъ).
Проносити, -шу, -сиш, сов. в. пронести, -су, с-е́ш, гл.
1) Проносить, пронести.
2) Слабить, прослабить.
Свекорків, -кова, -ве, Ум. отъ свекрів. Да звеселімо увесь рід свій! Що первий рід — свекорків, а другий — батеньків.
Світач, -ча, м. 1) Маленькій желѣзный подсвѣчникъ для восковой свѣчи у иконы: желѣзный стержень, вбиваемый въ стѣну или божник, съ трубочкой для свѣчи. . Cм. світич. 2) Въ курной полѣсской хатѣ: четырехугольная деревянная труба, спускающаяся изъ крыши въ избу, внизу подъ нее подвѣшена желѣзная рѣшетка, на которой вечеромъ зажигаютъ лучину.
Удила, уди́л, мн = вудила. Готова дуга й удила, не достає тільки возочка та кобили.
Халабуда, -ди, ж. 1) Шалашъ. Напнемо халабуду. 2) Легкая непрочная постройка, наскоро сдѣланная, — напр. временныя сѣни при хатѣ. 3) Еврейская крытая бричка, родъ кибитки. Нечистий пре жидівську халабуду. 4) Волъ съ рогами большими выступающими впередъ, концы коихъ, закругляясь, почти сходятся кверху. Ум. халабудка. По всьому садові назбудували гульбищ, печер, халабудок.
Цідити, -джу, -диш, гл.
1) Процѣживать, цѣдить. А я тиї корови співаючи дою, а я теє молоко танцюючи ціжу.
2) Наливать струей.
