Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Відмастка, -ки, ж.
1) Родъ клейстера (изъ муки, крахмала), употребляемаго ткачами для смазыванія нитокъ основы, чтобы онѣ были совершенно гладкими.
2) Приправа къ корму скота мукой, отрубями и пр.
Гранчи́ти, -чу, -чиш, гл. = Грінчити.
Доща́ний, -а, -е. Досчатый. Дощана крита.
Жмут, -та, м. Пучекъ, пачка, охапка. От вам цілий жмут соломи. На тобі жмут веретін та напряди всі. Держав у руці жмут грошей (папіряних). Шовку жмут. Ум. жму́тик, жму́ток. Дикий хміль начіплявсь за те коріння і колишеться кудлатими жмутками.
Запозива́ти, -ва́ю, -єш, гл. Разорить тяжбами.
Золотокрилий, -а, -е. Съ золотыми или золотистаго цвѣта крыльями. Полинула, заспівала ти, золотокрила (муза).
Славетний, -а, -е. 1) Знаменитый, славный. 2) Достойный, достойный уваженія. Всякому стало розумно, який справді славетний та величний у своїй простоті той сільський мир, з которого Квітка вибрав свою Марусю з її семєю поетичньою. Какъ эпитетъ міщанина въ прежнее время: уважаемый.
Сюд нар. = сюда. Я сюд-туд, — нема коня. Не сюд, не туд, не сяк, не так.
Тюпання, -ня, с. Ходьба мелкими шажками.
