Доброчи́нець, -нця, м. = Добродій 1. Пів світа сходи, — другого такого доброчинця не надибаєш.
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю.
Мулки́й, -а́, -е́ 1) Илистый. 2) — брус. Мягкій точильный камень.
Нищитися, -щуся, -щишся, гл. Разоряться, уничтожаться.
Остинки, -ків, м. Истоптанные постолы. Ум. ости́ночки.
Пияка, -ки, об. Пьяница. Ум. пия́чка. Ґосподар альбо ґосподині пиячка.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям.
Пластати, -таю, -єш, гл.
1) Ползти, пробираться ползкомъ, взбираться; идти увязая ногами. Пісок його (силящагося пройти по песку льва) так і засипа; той пластав, пластав та так і пропав. Пластунами, кажуть, звались за те, що... все вештались по плавнях, і як більше їм приходилось місить грязь, ніж ходить по сухому, сиріч пластать, то й звались пластунами.
2) Подкрадываться. Дивлюсь, аж тхір пласта до курей.
Плющати, -щу́, -щи́ш, гл. = плюскати. Уночі тріщить, а вдень плющить.
Проклін, -льону, м. Проклятіе. Проклін усім, хто пале, коле, ріже. Батькова та матчина молитва із моря виймає, а проклін у калюжі топить.
