Горля́нка, -ки, ж. 1) Горло. У роті пересохло, аж торохтить горлянка, мов та гусяча, що баби на неї клубки мотають. Любив неборак і яку кватирку в горлянку вилить. 2) Высушенное птичье (особенно гусиное) горло, начиненное горохомъ, служащее для дѣтей игрушкой и для наматыванія нитокъ. 3) Раст. a) Brunella granditlora Moench. б) Filago arvensis.
Зменчати, -ся и пр = зменшати, -ся и пр. Менший син так зметається перед батьком, а старший, так той не мовчить ні трохи.
Кавуняччя, -чя, с. Собирательное отъ кавун. І як уродився ж той баштан! то кавуняччя оттаке, а дині оттакі!
Кивер, -ра, м. Киверъ. Китель білий, кивер чорний, хлопець гарний і моторний. Там козак виїзжає на конику вороному..., а в жупані голубому, а в кивері золотому.
Косорогий, -а, -е. Съ рогами, обращенными въ разныя стороны.
Мона́да, -ди, ж. Монада. Мудрець же физику провадив і толкував якихсь монадів і думав, відкіль взявся світ.
Мору́ха, -хи, ж. Грибъ дождевикъ. Cм. морюха.
Моти́личний, -а, -е. Зараженный овечьимъ вертежемъ.
Примружити Cм. примружувати.
Риндя I, -ді, ж.
1) = ринда.
2) Желудокъ, нутро.
