Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

рубатка

Рубатка, -ки, ж. Грубая рубашка. Вх. Зн. 61.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 84.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "РУБАТКА"
Борщевий, -а, -е. Относящійся къ борщу.
Вибіснуватися, -нуюся, -єшся, гл. Перебѣсноваться.
Воличок, -чка, м. Ум. отъ віл.
Го́рій и горійше, нар. Хуже, горше. О. 1861. VIII. 31. Кепсько, Григорій, що далі, то горій. Н. п. Ой лихо, лихо, де свекруха є, а ще горійше, де є обоє. Чуб. V. 704.
Жовтопу́з, -за, м. = жовтобрюх 1.
Іносе, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. «Іно́се! сількісь, як мовляла», Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. «Чи ти підеш на улицю?» — Іносе. Борз. у.
Пласт, -ту, м. Слой. Шух. І. 171, 176.
Помаяти, -маю, -єш, гл. Развѣваться нѣкоторое время. Уже моя руса коса по двору помаяла. Чуб. V. 582. Не дають вітри постояти, зеленому листу помаяти; та не дають люде погуляти, русою косою помаяти. Мил. 87.
Товариський, -а, -е. 1) Товарищескій. 2) Общественный, принадлежащій обществу. 3) Любящій общество. Товариський чоловік. Мир. ХРВ. 134.
Улазливий, -а, -е. = улізливий. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова РУБАТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.