Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запно

За́пно нар. Досадно, непріятно, обидно. Он за що йому запно! ЗОЮР. І. 22. Йому, бач, запно, що моя жінка краща, ніж його. Запно бува, як дитина в хаті наробить. Лебед. у. Як було за панщини заставляють у неділю робити, то й запно, а тепер сами собі роблять і байдуже. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПНО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПНО"
Галанка, -ки, ж. Петля изъ веревки, извѣстнымъ образомъ связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Допіра́ння, -ня, с. Достирываніе бѣлья.
Засли́нити, -ся. Cм. засли́нювати, -ся.
Збагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Постичь, проникнуть, догадаться, вспомнить. Господньої сили ніхто не збагне. Н. Вол. у. Не на всього того жадним розумом збагнути. ЗОЮР. І. 311. Щем нікого не любила — люде вже збагнули. Гол. II. 820. Цих казок так багацько є, що їй Богу, їх і не збагнеш усіх. Рудч. Ск. І. 130.
Кожом'яцький, -а, -е. Кожевницкій.
Надо́бний, -а, -е. Прелестный, привлекательный, красивый. Ой на день добрий, Ясеню надобний, уже я не твоя. Чуб. V. 205.
Осоруга, -ги, ж. Что либо надоѣвшее, опостылѣвшее.
Повисіти, -шу, -сиш, гл. Повисѣть. Нехай свита на дворі повисить, просохне. Богодух. у.
Роздвій, -вою, м. Раздвоеніе. Желех.
Ухекати, -каю, -єш, гл. 1) Утомить, уморить. Так ухекає того (товариша-молотника), що мусить і шапку геть. Сим. 198. 2) Сожрать. Собаки ухекали кляті. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПНО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.