Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зарішати

Заріша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. заріши́ти, -шу́, -ши́ш, гл. Окончательно рѣшать, рѣшить. Видно їм (панам) наші руки подобались, — зарішає сивоголовий дід. Мир. ХРВ. 57.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 90.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІШАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАРІШАТИ"
Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
Двиг! меж. для выраженіи движенія. Мамо! чого се в тебе брови тільки двиг-двиг? — Судорга, синку.
Здоро́вкати, -ваю, -єш, гл. Желать здоровья при привѣтствіи, при випиваніи водки и пр. Вх. Зн. 21.
Обмова, -ви, ж. Злословіе, клевета, наговоръ. Най же нас обох поховають, нехай же людські обмови устануть. Гол. І. 202. Я гордував обмовою людською. К. ЦН. 259. Ум. обмовонька, обмовочка.
Рамка, -ки, ж. Рамка. На стінах висіло багато образів, невеликих картинок у чорних узеньких рамках. Левиц. І. 134. Ум. рамочка.
Спусткувати, -ку́ю, -єш, гл. = спустіти. Її світлиця спусткувала. Греб. 320.
Тополенька, -ки, ж. Ум. отъ тополя.
Треблаженне дерево. Легендарное дерево, выросшее изъ обруча, который клалъ себѣ на голову больной Адамъ; оно имѣло видъ креста и на немъ впослѣдствіи былъ распятъ Спаситель. Драг. 94.
Тятива, -ви, ж. Тетива. Наготує лук до бою, тятиву тугу натягне. К. Псал. 13. Лука він натягне золотого і трепетну стрілу на тятиву наложить. К. Дз. 58.
Усинобожити, -жу, -жиш, гл. = усамобожити?
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАРІШАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.