Багацтво, -ва, с. = багатство. Журба світу сього і омана багацтва і инші жадоби входять і глушять слово. Пошли ж, Боже, нашим молодим щастя і багацтва. Багацтво дочасне, а лихо довічне.
Гартувати, -ту́ю, -єш, гл. Закалять. Гартувати залізо. Шабельки гартують. Бідуючи, серце собі гартували.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя.
Дзюба́нь, -ня́, м. = Дзюба́тий.
Колокі́локъ, -лка, м. 1) Ум. отъ колокі́л. 2) мн. Родъ прически дѣвушекъ съ зубчастим проборомъ.
Крумчати, -чу, -чиш, гл. = крумкати. Гавран крумчит.
Пиріг, -рога, м. Пирогъ. Ой позвала дівчинонька козаченька в гості, поставила козаченьку пирії на талірці. Ум. пиріжок, пиріжечок.
Подівати, -ва́ю, -єш, гл. Дѣвать (многое). Ой брат сестрицю росплітав, де ж тії упльоти подівав?
Пучка, -ки, ж. Ум. отъ малоупотребительнаго пука (см.), но употребляется самостоятельно въ томъ-же значеніи. 1) Конецъ пальца на рукѣ, точнѣе: внутренняя часть конца пальца ка рукѣ; иногда въ значеніи: палець. З пучок та з ручок житимемо. Загнала шпичку під ніготь, а тепер пучку обриває. Пучками, та ручками, мовляв, хліб заробляємо. Я собі один одним, як пучка. Давай знімати каблучку з пучки. На одній руці пучки, та неоднакові. 2) Щепотка. Позич мені пучку соли. Ум. пучечка. Панночка, чи глянула на нас, чи ні, — простягла дві пучечки поцілувати.
Учителькувати, -кую, -єш, гл. Быть учительницей.
