Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видко

Видко нар. 1) Видно. Ой погляну в кватирочку — старенького видко. Мет. Ніч була темна, нічого не видко. Стор. I. 34. 2) Ясно, свѣтло. Ти, місяцю, світи видко. Мет. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДКО"
Берестовий, -а, -е. Принадлежащій или относящійся къ бересту; сдѣланный изъ береста. Шахва гарна, берестова. Харьк.
Бруштин, -на, м. 1) = бурштин. 2) мн. Желѣзные обручи на колесахъ возлѣ спицъ, чтобы не раскололась колодка. У мастеровъ они употребляются, когда спицы забиваютъ въ колодку. Канев. у.
Віщівник, -ка, м. Вѣщунъ, предвѣстникъ. Бо то ворог нещасливий, віщівничок барз правдивий. Гол. І. 170. Ум. віщівничок.
Злітеплитися, -плюся, -лишся, гл. Согрѣться (о жидкости). Мабуть у сінях вода вже злітеплилася. Черк. у.
Обісмілитися Cм. обісмілюватися.
Попробувати 2, -бую, -єш, гл. Испытать, испробовать Ходім же тепер ...попробувати сили, — хто дужчий. Рудч. Ск. II. 16.
Пронудитися, -джуся, -дишся, гл. Проскучать.
Радний I, -а, -е. = радий. Поїхала б, синку, з радної душі. Федьк. Я б сам радніший, щоб не спати. Борз. у.
Устяж нар. Цугомъ.
Цуря, -рі, ж. Лохмотье, тряпье. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.