Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

виднісінький

Виднісінький, -а, -е. Совершенно видный.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДНІСІНЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДНІСІНЬКИЙ"
Зи́чно нар. Громко, звучно. Громада зично загула. Шевч. 558.
Носатенький, -а, -е., Ум. отъ носатий.
Поперекуповувати, -вую, -єш, гл. Перекупить (во множествѣ).
Порікати, -ка́ю, -єш, гл. Укорять, обвинять въ чемъ. Мій писарь вірний мені чоловік, я не дозволю на його порікати. Кост. Ч. 99.
Споводувати, -ду́ю, -єш, гл. Вызвать, послужить причиной,
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ. Шейк.
Туго нар. Туго. Дитина сповита, та й не туго й новенькою свитиною вкрита. Шевч. Ум. тугенько, тугесенько. Сідлай мене тугенько. Мнж. 34.
Чуйність, -ности, ж. 1) Чуткость. 2) Бдительность.
Шабелька, -ки, ж. Ум. отъ шабля.
Шапучка, -ки, ж. Дѣтская игра, состоящая въ томъ, что мальчики попадаютъ палками въ подбрасываемую вверхъ шапку. КС. 1887. VI. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДНІСІНЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.