Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

видлубати

Видлубати, -баю, -єш, гл. Выковырять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЛУБАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ВИДЛУБАТИ"
Вовчище, -ща, м. = вовцюга. Тікайте, бо йде вовчище-помелище. Рудч. Ск. I. 17.
Докоти́ти, -ся. Cм. докочувати, -ся.
Дуна́єнько, дуна́єчко, -ка, м. Ум. отъ дунай.
Зарю́мати, -маю, -єш, гл. = зарумати. Сама сіла задумала, карі очі зарюмала. Мет. 75.
Озеречко, -ка, с. Ум. отъ озеро.
Оселяний, -а, -е. Заселенный. Оселяний край.
Підіперти, -пру́, -реш, гл. = підперти.
Підкидання, -ня, с. Подбрасываніе, подкидываніе.
Похлептати, -пчу, -чеш, гл. Похлебать, полокать. Желех. Собака похлептав трохи з миски борщу та й пішов.
Тугошиій, -я, -є. Имѣющій крѣпкую шею. На Бога він піднявся тугошиій. К. Іов. 34.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ВИДЛУБАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.