Арешто́вувати, -вую, -єш, сов. в. арештува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Арестовывать, арестовать. 2) Забастовать (въ карточной игрѣ). 3) Въ думѣ «про Самійла Кішку» употреблено въ значеніяхъ: вооружать и приготовлять къ стрѣльбѣ: Ой із города Трапезонта виступала галера... гарматами арештована. Тогді козаки собі добре дбали: сім штук гармат собі арештували, яссу воздавали.
Блазня, -няти, с. = блазеня.
Витребляти, -ля́ю, -єш, сов. в. витребити, -блю, -биш, гл. Истреблять, истребить, уничтожать, уничтожить. Ти його зовсім з корінням витребляєш, — от, думаєш, і заводу його не буде.
Гу́ска, -ки, ж. 1) Самка гуся, гусыня. А щоб тебе гуска вбрикнула. 2) Соль въ столбикѣ, ступка соли. Гуска соли. 3) Родъ печенья. Попекли свахи гуски. На тарілку кладе чарку горівки і гуску або колач. 4) мн. Раст.: Nymphaea alba L, Cм. Латаття. Ум. Гу́сонька, гу́сочка. Нароблюють невеличких калачиків довгих (гусочки).
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Огидити, -джу, -диш, гл. 1) Загадить. 2) Опорочить, обезчестить.
Протягати, -га́ю, -єш, сов. в. протягти, -гну, -неш, гл.
1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг.
2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку.
Товарчий, -чого, м. Пастухъ рогатаго скота.
Увольнити Cм. увольняти.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Черкнув із неба, аж курить. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука.
