Липки́й, -а, -е. 1) Липкій. Вона мене по тілу маже липким, вонючим, як смола. 2) Прилипчивый (о болѣзни). 3) Имѣющій влеченіе къ чему-нибудь. До хазяйства липкий такий, вже й ночі не доспить, коли треба.
Паліччя, -чя, с. соб. Палки.
Підгожати, -жа́ю, -єш, сов. в. підгоди́ти, -жу, -диш, гл. Подряжать, подрядить. Жиди підгожають жито возити до Київа.
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш.
Позавертати, -та́ю, -єш, гл. Воротить (многихъ). Як їх турки-яниченьки із-за могили напали... коні з добиччу назад у город у Турещину позавертали.
Поріжок, -жка, м.
1) Ум. отъ поріг.
2) Перекладина, поперечная перегородка въ лодкѣ.
Прошморгнути, -ну́, -не́ш, гл. Продернуть.
Таборитися, -рю́ся, -ришся, гл. Располагаться лагеремъ, станомъ, таборомъ.
Упахувати, -хую, -єш, сов. в. упахати, -хаю, -єш, гл. Собирать, собрать съ поля. Мізерна в нас земля: часом з десятини упахуєм шість-сім кіп, а копа дасть корець не більше.
Халамид, -да, м. = халамей.
