Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

засланець

Засла́нець, -нця, м. Ссыльный. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 96.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛАНЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАСЛАНЕЦЬ"
Відкуповуватися, -вуюся, -єшся, гл. = відкуплятися.
Історія, -рії, ж. Исторія. К. Гр. Кв. III. Шевч. 214.
Коситень, -тня, ж. Раст. а) Косатикъ, Iris. Вх. Пч. I. 10. Шух. І. 20. б) Aerus calamus. Шух. І. 21.
Порохнавий, -а, -е. 1) Истлѣвшій. 2) Превратившійся въ пыль. 3) Сгнившій. Порохнавий зуб. ЕЗ. V. 183.
Поштовхати, -ха́ю, -єш, гл. Потолкать. Рудч. Ск. І. 125.
Праправнучка, -ки, ж. Праправнучка. Г. Барв. 419.
Сіркач, -ча, м. = сірник. Вх. Зн. 63.
Стрімчастий, -а, -е. = стрімкий. МВ. ІІІ. 138.
Сумуватий, -а, -е. = сумовитий.
Школуб, -ба, м. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 474.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАСЛАНЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.