Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затіва

Заті́ва, -ви, ж. Затѣя.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 107.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТІВА"
Безуставично Cм. безуставичне.
Верло, -ла, с. Рычагъ, къ которому припрягаютъ лошадей для приведенія въ дѣйствіе привода.
Вибайкуватися, -куюся, -єшся, гл. Выплыть изъ воды. Плив бистрою рікою, захльоскувавсь, тонув, вибайкувавсь і знов-знов-знов, поки аж на березі став. МВ. ІІІ. 50.
Заро́бок, -бку, м. = зарібок. Гол. І. 351.
Настолочувати, -чую, -єш, сов. в. настолочити, -чу, -чиш, гл. = настоптувати, настоптати. Ногою настолочив хробака. Вх. Зн. 40.
Похлюпостатися, -пощу́ся, -шешся, гл. Поплескаться. Пірнув разів тричі, похлюпостався та й на беріг. О. 1862. VIII. 25.
Протуркотати, -чу́, -чеш, гл. Проворковать.
Путати, -таю, -єш, гл. Надѣвать путы. Швидче путай кобилу.
Сула, -ли, ж. Судакъ.
Хрьопнути, -ну, -неш, гл. = хропнути. Як держала в руках дійницю з молоком, так і хрьопнула нею об землю. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТІВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.