Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затула

Зату́ла, -ли, ж. Защита, прикрытіе. К. ЦН. 255. Г. Бар. 299, 221, 488, 97. Чоловіченьку, ти затуло моя: я за тебе затулюсь, да й нічого не боюсь. Н. п. Гордували мною люде, а ти був моя затула. К. Псал. 160. 2) Капюшонъ въ верхней одеждѣ. Підніми затулу, то воно затишніше буде од вітру. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Ум. зату́лочка. Батечку, мій голубчику! Мій оборонничку, моя затулочко, оборони мене від лихої години, від невірної дружини. Г. Барв. 274.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЛА"
Захиме́рити, -рю, -риш, гл. Закапризничать.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней. Радом. у.
Ману́ти, -ну, -ниш, гл. Манить, приманивать. Зміев. у.
Орний, -а, -е. Пахатный.
Прогон, -ну, м. см. прогін.
Путь I, -ті, ж. Путь. Благослови, тату, в божу путь пойти. Маркев. 120. Вона в велику путь задумала, — т.-е. умираетъ. Г. Барв. 524. Щоб твоя путь погибла! (брань).
Сванютка, -ки, ж. Ум. отъ сваха. Желех.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня. Н. Вол. у.
Усе нар. 1) Все. Усе забрав, нам нічого не кинув. 2) Постоянно, всегда, все. Усе я, та я — чом-же ви не говорите? Ном. № 2980. Був собі купець: він усе їздив по морі. Рудч. Ск. І. 100. Зіма біла, та не їсть снігу, а все сіно. Ном. № 621. все їдно́. Все равно.
Ушанування, -ня, с. Почтеніе, уваженіе. Не маю я ушанування. Котл. Ен. VI. 6.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЛА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.