Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затужавілий

Затужа́вілий, -а, -е. Загустѣлый, затвердѣлый, уплотнившійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 110.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖАВІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТУЖАВІЛИЙ"
Гева́л, -ла, м. Мужикъ, хамъ. З виду він і по одежі не гевал, не бурлака, а щось не просте. Стор. МПр. 4. К. ЧР. 423.
Гнівничка, -ки, женск. р. отъ гнівник. Желех.
Заступи́льно, -на, с. = заступень. Канев. у.
Меке́кати, -ке́чу, -чиш, гл. = мекати. Або нявчить по котячи, або мекече по ягнячи. Гліб. 87.
На́віть нар. см. навіт.
Настопірити, -рю, -риш, гл. = насторошити.
Покачати, -ча́ю, -єш, гл. 1) Покатать. Глянь, як кішка: покачав лапкою клубок та й кине, а тоді знов. 2) Покатать (бѣлье). Покачай сорочки. 3) Раскатать тѣсто. Покачай коржі. 4) Повалять. Собака не ззість, не покачавши. Посл. 5) О бѣшеной собакѣ: свалить и покусать (собаку). Як собаку покачає дурна собака, то та собака покусана біжить сама такого зілля шукати од сказу. Грин. II. 20.
Тма, тми, ж. = тьма. Мав велику тму ангелів. Гн. І. 16.
Халаштун, -ни, м. Тотъ, кто оскопляетъ животныхъ. Рк. Левиц.
Чижми, -жем, ж. мн. Венгерскіе сапоги черные или красные. Гол. Од. 77, 79, 81. Чижми з острогами. Гол. III. 408. Ум. чижемки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТУЖАВІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.