Австрія́цький, -а, -е. Австрійскій.
Безвістний, -а, -е. Безвѣстный, неизвѣстный, невѣдомый.
Возик, -ка, м. Ум. отъ віз.
Де́спо́т, -та, м. Деспоть. Вони брати і христіяне, а ти собака, людоїд, деспот скажений.
Пизи, -зів, мн. Сваренные шарики изъ кислаго гречневаго тѣста, ѣдятъ съ чеснокомъ и постнымъ масломъ. Cм. пампух.
Піч, пе́чі, ж. Печь. Піч наша регоче, коровая хоче. мовчи, бо піч у хаті. Молчи, — есть лишніе люди. піч гончарська. Обжигальная печь для посуды. Ум. пічка.
Покладати, -да́ю, -єш, сов. в. покласти, -кладу́, -де́ш, гл. 1) Класть, полагать, положить, сложить. Буду в землі козацькій голову християнську покладати. Поклони покладати. Мимо церкви святої проїжжали... на себе хреста не покладали. 2) Налагать, наложить. По двоє кайданів на ноги покладено. 3) Раскладывать, разложить (человѣка для порки). Як не вийду на панщину, покладают зараз: а Сикора покладає, Вергонець тримає, а вокомон із паличков коло задку грає. 4) = паренити. 5) Строить, построить. Поклали новий манастирь. Двори собі поклав на боці від своєї мами. 6) — гнів на кого. Сердиться, гнѣваться. На свого старшого брата великий гнів покладав. 7) — надії. Возлагать надежды, надѣяться. На його єдиного покладаю мої надії. 8) — гріх на кого. Взводить на кого грѣхъ. Які ж ти гріхи на себе покладаєш? Я ні на кого не покладаю гріха, як на Петра. 9) і в голову сього не покладай. И не думай этого. 10) покладаючи робити. Не спѣша и съ толкомъ дѣлать.
Роздиратися, -ра́юся, -єшся, сов. в. роздертися, -деруся, -решся, гл.
1) Разрываться, разорваться, разодраться. Єдному не роздертися надвоє. У церкві надвоє роздерлась завіса.
2) Преимущ. несов. в. Очень кричать, орать.
Спатися, спиться, гл. безл. Спаться. Йому ніченька не спиться. І світ настав, а Ярині не спиться, — ридає.
Упокорювати, -рюю, -єш, сов. в. упокорити, -рю, -риш, гл. Смирять, смирить.