Боб'Ястий, -а, -е. О смушкахъ: съ крупными слабыми завитками.
Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Відбережний, -а, -е. Съ берега на море дующій (о вѣтрѣ). Одбережний вітер.
Гарува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Запрашивать (цѣну, вознагражденіе). Як що не дуже багато будуть гарувати, то й поступайтесь: там рублів п'ять, ну хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. Cм. Ґарувати. 2) Тяжело, безъ отдыха трудиться. Увесь вік гарував та загарував собі тільки п'ядь землі та домовину.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Драглі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Превращаться въ студенистое вещество, дрожать подобно студенистому веществу. 2) Нависнуть (о тучахъ). Чи не буде снігу: там такі білі хмари драгліють.
Кваснути, -сну, -неш, гл. = квасніти. Шиплять, як кваснуть, буряки.
Поз'їзджати, -джаємо, -єте, гл. Съѣхать, уѣхать (о многихъ). Були річки — повсихали, були кращі — поз'їзджали.
Попелище, -ща, с.
1) Мѣсто, куда выбрасываютъ золу.
2) У Шевченка съ измѣн. удареніемъ: попелище — попелище. А Максим на пожарище та на попелище подивився.
Цигарник, -ка м.; цигарниця, -ці,, ж. Портъ-сигаръ. Є в мене цигарник, але не справді великий. Ото панська цигарниця, але така гарнісінька, славнісінька.
