Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заторочити 2

Заторочи́ти 2, -чу́, -чи́ш, гл. Обшить бахромой, опушкой. Тра рукавиці заторочити. Н. Вол. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 109.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОЧИТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОРОЧИТИ 2"
Відчалити, -ся. Cм. відчалювати, -ся.
Громови́на, -ни, ж. Электричество. Ди то сила й зоветься електричеством, або по нашому краще назвати громовиною, бо од неї бува грім. Ком. Р. ІІ. 59.
Давні́сінько нар. Очень давно. Та вже вона давнісінько моя. Кв. II. 187.
Дома́рь, -ря́, м. Хозяинъ, домохозяинъ. Вх. Зн. 5. Шух. І. 217, 218.
Косяка нар. Наискось, діагонально. То взад, то вбік, то косяка.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Пішка, -ки, ж. = піхурка. Вх. Зн. 49.
Прочинити, -ся. Cм. прочиняти, -ся.
Розголос, -су, м. Молва, слухъ.
Сміюнець, -нця, м. Ум. отъ сміюн. 2) Зубъ-рѣзецъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОРОЧИТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.