Бескедина, -ни, ж. Крутой горный обрывъ.
Грімни́й, -а́, -е́. Грозный, громовой. Звертається до козаків понуро і з грімкою мовою.
Живи́й, -а́, -е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. чи живі-здорові? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). до живи́х печіно́к допекти́; вра́зити до живо́го . Сильно допечь, досадить. живи́й жаль бе́ре. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. вея́на жива́ ду́ша. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. ні живої душі. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. в живі́ї о́чі бр́ше. Прямо въ глаза вретъ. живе́ зі́лля. Бальзаминъ. живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Ум. живе́нький, живе́сенький.
Лакувати, -ку́ю, -єш, гл. Лакировать.
Летарги́чний, -а, -е. Летаргическій. Були ми довго наче мертві, були нерухомі, в летаргичному сні.
Міщанчу́к, -ка, м. Сынъ мѣщанина.
Пригара, -ри, ж.
1) Пригорѣлыя части кушанья.
2) Сивушное масло, гарь (о водкѣ). Одгонить пригарами горілка.
Притьмо, ма́, с. Клеймо на ухѣ овцы: прямая горизонтальная черта.
Хоз, -зу, м. Родъ сафьяна. Пятигор. окр.
Шошон, -на, м. Верхнее длинное женское лѣтнее платье.
