Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

затопляти

Затопля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. затопи́ти, -плю́, -пиш, гл. 1) Затоплять, затопить, потопить, утопить. Затоплю долю дрібними сльозами. Шевч. 77. Хвиля човен затопила. Гол. І. 184. Чи його вода затопила? Чуб. 2) Погружать, погрузить, вонзать, вонзить. Затопив йому ніж у серце. 3)о́чі, по́гляд. Вперять, вперить, устремлять, устремить глаза, взоръ. В далеку даль затоплює зірниці. К. Іов. 90. Ти затопиш очі в очі. Рудан. І. 31. 4) Бить, ударить. Підскочив до його та як затопить у вухо. Св. Л. 288. Січовик справді хотів було затопить по гамалику. Стор. МПр. 7. 5) Затоплять затопить (въ печи). Затопила сирими дровами. Гол. І. 12. Затопила свою хату пізно. Мет. 90. 6) Закабаливать, закабалить. Затопила свою голову. О. 1862. І. 73. Ти мене, моя мати, за бурлаку затопила. О. 1861. X. 83. Молодим не женила, в вічну службу затопила. Чуб. V. 954.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 108.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОПЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАТОПЛЯТИ"
Панщар, -ра, м. = панщанин. Вх. Уг. 257.
Переклювати, -люю́, -єш, гл. Переклевать, исклевать (многое). Не мало козацького й татарського трупу переклював по степах та байраках. Морд. Он. 84.
Погаситися, -шуся, -сишся, гл. Потухнуть.
Помога, -ги, ж. Помощь. Ном. № 4557. Мкр. Г. 22. Бог усім помога. Черк. у. Переплива на помогу. Шевч. 60. Та з божої помоги топчи вороги під ноги. Н. п.
Розмай, -маю, м. Основное значеніе: что-либо развѣвающееся, поэтому розмай — эпитетъ лѣса: Ой гаю мій, гаю, великий розмаю, як я впущу голубочку, вже ж і не спіймаю. Также тотъ, который развѣваетъ, разбрасываетъ въ стороны; поэтому въ свадебной пѣснѣ брать невѣсты, расплетающій ей косу, называется: розмай-коса. Ой глянь, дівчино, крізь колач, карими очима та й заплач, бо іде твій розмай-коса, загуби-краса. Н. п. розмай, розмай-зілля — растеніе, о которомъ поется въ пѣсняхъ, повидимому то-же, что и тирлич (когда его варять, то это заставляетъ милаго прилетѣть), а быть можетъ ото и не имя опредѣленнаго растенія, а названіе волшебнаго зелья, имѣющаго извѣстную чудодѣйственную силу. Біжи, дівко, до гаю, шукай корінь розмаю. Ще до гаю не дійшла, розмай-зіллячко знайшла... «Кипи, кипи, корінець, поки прийде молодець!» Ще корінець не вкипів, вже молодець прилетів. Чуб. V. 414.
Самопрядка, -ки, ж. = прядка. Уман. у. Черн. у.
Сокове, -вого, с. Кислый куриный соусъ. Полт. г.
Ченш, -ші, ж. = чинш. Даси два рублі ченші посесорові. ЗОЮР. І. 143.
Чмана, -ни, ж. = чмара. Полт.
Широкончик, -ка, м. Родъ горошка. Сим. 130.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАТОПЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.