Відпочивання, -ня, с. Отдыхъ, отдохновеніе. Сами собі дали на три години відпочивання.
Істота, -ти, ж. Существо. 73. Зроду-віку не чули, щоб кого обмовила, чи осудила; така вже люб'яча істота була.
2) Натура. Панську 'стоту не переробиш.
Лантушина, -ни, ж. Плохой лантух.
Падворок, -рку, м. Усадьба въ предмѣстьѣ города.
Позапрягати, -га́ю, -єш, гл. Запрячь (во множествѣ). Воли позапрягають. Мої коні воронії да позапрягані стоять.
Попряхи, -рях, ж. мн. Дневныя собранія дѣвушекъ въ досвітчаній хатѣ, безъ участія парней, для пряденія и другихъ работъ; бываютъ послѣ 1 октября. Приходь до мене на попряхи. Після Миколи не виходила ні на досвітки, ні до кого на попряхи.
Потоля, -лі, ж. Потворство, поблажка, потачка, воля. Дай дітям потолю, сам підеш у неволю. Язиком що хоч роби, а рукам потолі не давай. Левенець довго опинавсь і серцю не давав потолі.
Пошкапити, -пить, пошка́питися, -питься, гл. безл. Посчастливиться.
Пригасати, -са́ю, -єш, сов. в. пригаснути, -сну, -неш, гл. Притухать, притухнуть, пригаснуть.
Шматина, -ни, ж. 1) Кусокъ. 2) = шмата. Ум. шматинка. Зав'язав той кавалочок у шматинку.
