Байдужний, -а, -е. = байдужий.
Вага, -ги, ж. 1) Вѣсъ. На хуру вагою кладуть. Ой десь мій брат у Криму продає сіль на вагу. вагою дати. Отпустить на вѣсъ. важкою вагою. Съ великимъ трудомъ. 2) Тяжесть, бремя, грузъ. Хури йшли з вагою. Широко ступав Марко, здавалось, і ваги ніякої не було у його на плечах. Ото ж на мене вагою сіло. Усяка людина має свою вагу на світі. 3) Вѣсы. Ой, хто б узяв та зважив моє горе! хто б на вагу зложив моє нещастя. 4) Гиря. Я бачив ув Одесі самограйну машину: ваги колеса повертають, а вона й грає, так само як у дзиґаркові. 5) Вѣсъ, значеніе, сила. Це для мене не має жадної ваги. 6) бути у вазі. Быть беременной. На третій годочок я стала у вазі: Господь і мені дав. 7) Колебаніе. Гой ги, вороги! ми не маєм ваги! Ревуть, лютують вороги, козацтво преться без ваги — і покотились яничари.
Вистрелювати, -люю, -єш, сов. в. вистрелити, -лю, -лиш, гл. Выстрѣливать, выстрѣлить. Той стрілець вистрелив, убив вовка.
Вишкіряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вишкірити, -рю, -риш, гл. — зуби. Оскаливать, оскалить зубы.
Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. 2) — морський. Альбиносъ. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Ум. воронок. Ув. вороняка.
Ма́біть нар. = мабуть. Е-е, дядечку! вона, мабіть, чи не ковшем їх міряє.
Наоста́нку, наоста́нці, нар. Наконецъ; въ концѣ. Може б ще я здужав наостанку віку вам заграти, голосно заспівати.
Ніде 2 нар. Нигдѣ. Хоч голий біжи, то ніде нема нікого.
Паз, -зу, м. Пазъ.
Рожевий, -а, -е. 1) Розовый. Збудуємо світлоньку з рожевого квітоньку.
2) Названіе узора въ вышивкѣ.
3) Названіе сорта плахти.
