Вінця, -нець, с. мн.
1) Края посуды.
2) Кольцеобразные края въ полуоткрытомъ гончарномъ горнѣ.
Зіста́ритися, -рюся, -ришся, гл. Состариться.
Кізка, -ки, ж. Ум. отъ кова.
1) Козочка. Коли б кізка не скакала, то б і ніжки не зламала.
2) Кнутъ, придѣланный къ козьей лапкѣ. Кізли. Cм. ковел.
Кукільчик, -ка, м. Ум. отъ кукіль.
Отто нар. = ото. Отто мені щастя, Ганно, як я стою увечорі під вишнями та дожидаю мого милого.
Пика, -ки, ж. Морда, рожа. Як дам тобі ляща я в пику. Як вихватить дід із воза велику притику, побив бабі, помолов голову і пику. Пикою закрутив. Не понравилось. Ум. пи́чка.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Поперетрощувати, -щую, -єш, гл. Растрощить (во множествѣ).
Синів 1, -нова, -ве Сыновній, принадлежащій сыну, относящійся къ нему.
Торботрясів, -сова, -ве Принадлежащій торботряс'у.
